Європейські норми та стандарти компетентності учителів у сфері Інформаційно-Комунікаційних Технологій
Підготовка учителя в умовах модернізації освіти повинна відображати перспективні тенденції розвитку інформаційних та інноваційних педагогічних технологій у сфері фундаментальної, випереджаючої, відкритої і безперервної освіти. Основною метою педагогічної освіти сьогодні є підготовка педагога відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці, компетентної та відповідальної людини, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних областях знань, здібної до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.
Однією з складових професійної компетентності учителя, важливість якої обумовлена сьогодні змінами в освіті, викликаними розвитком інформаційних технологій, є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Питання інформаційно-комунікаційної компетентності учителів розглядали вітчизняні (Попович Н.М., Собко Л.Г., Спірін О.М.) та зарубіжні (Котенко В.В., Сурменко С.Л., Горохова Р.І., Я. Веб (Ian Webb), Т. Довнес (Toni Downes)) науковці, бо в сучасних реаліях розвитку інформаційного суспільства вона стає надто актуальною і визнана європейським співтовариством частиною процесу реформування систем освіти у країнах Світу. Наприклад, у Польші у 2003році були прийняті Стандарти підготовки вчителів у ділянці ІТ, у якому розмежовуються завдання і приготування груп вчителів, що відрізняються за значенням та освітнім етапом, на якому вони працюють. Кожен вчитель – повинен бути готовий до використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями. Стандарт такого приготування охоплює наступні теми: основи користування поняттями (термінологією), засобами (приладами), інструментами (програмами) і методами ІТ; ІТ як складова місця праці вчителя; роль і використання ІТ в предметі, якого навчає вчитель; використання ІТ як дидактичного посередника, відповідно до предмету і етапу навчання – планування і проектування навчального середовища, вимірювання корисності та оцінка досягнень учнів; гуманістичні, етично-правові і суспільні аспекти, пов’язані з доступом до ІТ і використанням цієї технології. Вчитель інформаційних технологій – це вчитель, який підготовлений до проведення уроків з предмету Інформатика у молодших класах чи в гімназії або вчитель предмету Інформаційні технології в рамках загальної освіти у старших класах. Головною ціллю цих виділених занять є приготування всіх учнів (відповідно до вимог і рівня навчання) до користування інформаційними технологіями у обсязі користування комп’ютерами і комунікації, а також до застосування цієї технології у пізнаванні інших галузей. Вчитель інформатики – це вчитель, підготовлений проводити заняття з предмету Інформатика, поглибленому у старших класах, що може закінчуватись випускним екзаменом. Його компетенції є розширеними компетенціями вчителя Інформаційних технологій і порушують теми з інформатики, як галузі науки. Шкільний координатор інформаційних технологій – ним може бути вчитель, який проводить заняття з Інформатики, з Інформаційних технологій або іншого предмету. Додатково він стає консультантом інших вчителів у ділянці застосування ІТ. Допомагає у приготуванні і проведенні уроків з різних дисциплін з використанням ІТ. Займається вдосконаленням вчителів школи, в якій працює, в ділянці ІТ. Дбає про розвиток шкільної комп’ютерної мережі в тому, яка вона є і як використовується в навчальних цілях. Шкільний координатор ІТ потрібний на кожному етапі навчання, у молодших класах, гімназії та в старших класах [7].
Робоча група, призначена Міністерством Освіти Франції, розробила документ з компетенцій у галузі ІКТ, які усі вчителі повинні мати в кінці початкової підготовки у IUFM (Instituts Universitaires de Formation des Maîtres –Академічні інститути підготовки вчителів). У ньому містяться рекомендації для початкової підготовки вчителів щодо знань, компетенцій або навчальних цілей. Вони стосуються мінімального володіння програмними засобами, питань впливу ІКТ на уміння викладати, впливу на ІКТ культуру вчителів та ін. Французькі дослідники виявили деякі з компетенцій, що стосуються знань у навчальних класах та сфері управління: поінформованість про вплив інформаційних і комунікаційних технологій на розвиток наукових дисциплін та результати інноваційної діяльності та науковий досліджень; знання вимог або рекомендацій, що стосуються інформаційних і комунікаційних технологій, в програмах; знання конкретних послідовностей операцій, вміння розробляти, здійснювати і оцінювати послідовність навчання з використанням інформаційних та комунікаційних технологій; виявлення навчальних ситуацій, для яких використання інформаційних та комунікаційних технологій є ефективною допомогою в здобуванні знань та умінь, в управлінні класом та заохоченні до активної участі учнів та в індивідуалізації навчання; знання засобів, які можуть бути створені з ІКТ, щоб допомогти учням з труднощами і недоліками. Автори також наголошують на тому, що роль вчителя трансформується за рахунок використання ІКТ, а ІКТ повинні бути одночасно й інструментом при підготовці кадрів [10].
Зважаючи на значення даної проблеми у 2008 році ЮНЕСКО було опубліковано проект ICT-CSTT (ICT Competency Standards for Teachers), який покликаний розробити універсальний набір вказівок для організаторів професійної підготовки з метою виявлення, підготовки і оцінки навчальних матеріалів або програм підготовки учителів у використанні ІКТ у процесі викладання і придбання знань; розробити загальний перелік навичок, що дозволяють учителям використовувати ІКТ у процесі викладання і придбання знань, що допомагають учням у набутті знань, в учителям – покращити виконання й інших професійних обов’язків; підвищити професійну підготовку вчителів за рахунок освоєння педагогічних прийомів, методів групової роботи, лідерства і новаторських методів постановки шкільної роботи з використанням ІКТ; звести воєдино різні точки зору і термінологію, що відносяться до використання ІКТ в підготовці вчителів.
Як зазначено у документів ICT competency standards for teachers: policy framework [8], завдання проекту ЮНЕСКО по нормах компетентності вчителів у використанні ІКТ включають:
• виховання у дусі нескороминущих цінностей і передача культурної спадщини;
• сприяння розвитку особових якостей молодих і дорослих;
• сприяння зміцненню демократії і розширення участі в житті суспільства, особливо, жінок і меншин;
• сприяння міжкультурному взаєморозумінню і мирному вирішенню конфліктів, поліпшенню здоров'я і благополуччя, і
• підтримка економічному розвитку, зменшуючи бідність і підвищуючи добробут широких верств населення.
Представлені в ICT competency standards for teachers норми компетентності вчителів у використанні ІКТ, розроблені ЮНЕСКО, призначені для вчителів початкової і середньої школи. Проте ці підходи застосовні до всіх ступенів освіти – початкового, середнього, професійного і вищого, освіти без відриву від виробництва, спеціалізованої і післяуніверситетської освіти, безперервної освіті. Вони стосуються і різних категорій людей, залучених в сферу освіти – не тільки вчителів, але і учнів, директорів шкіл, ІКТ-координаторів, розробників програм, адміністраторів, інструкторів професійної підготовки, викладачів педагогічних навчальних закладів.
Як зазначено у документі ICT competency standards for teachers: competency standards modules [9], концептуальні рамки проекту ЮНЕСКО по нормам компетентності вчителів у використанні ІКТ (НКУ-ІКТ) створюються на перетині трьох підходів до реформи освіти, заснованих на розвитку людських здібностей - технічної грамотності, поглиблення знань і створенні знань – і шести компонентів системи освіти – політики, програм, педагогіки, ІКТ, організації і підготовки вчителів. Кожний з осередків такої матриці є модулем усередині цих рамок. Кожному модулю відповідають конкретні цілі і навики вчителів (Таб.1).
Таблиця 1. Модулі матриці по нормам компетентності вчителів у використанні ІКТ
Політика і концепція
|
Технічна грамотність
|
Поглиблення знань
|
Створення знань
|
Програма оцінка
|
Базисні знання
|
Застосування знань
|
Навички 21 ст.
|
Педагогіка
|
Впровадження технологій
|
Вирішення складних завдань
|
Самокерування
|
ІКТ
|
Основні інструменти
|
Складні інструменти
|
Широко розповсюджені технології
|
Організація і адміністрація
|
Звичайний клас
|
Групи співробітництва
|
Організації знань
|
Професійна підготовка учителів
|
Цифрова грамотність
|
Керувати і спрямовувати
|
Учитель як модель того, хто навчається
|
Перший компонент – політика і концепція – використовується в концептуальних рамках НКУ-ІКТ як даність. Тобто передбачається, що країна вибирає один (або більш) з можливих підходів до реформи освіти, виходячи з цілей її економічного і соціального розвитку. Але зроблений вибір матиме свої наслідки як для решти компонентів системи освіти, так і для програм удосконалення вчителів.
Політичною метою підходу на основі технічної грамотності є підготовка учнів, громадян і робочої сили, здатних опанувати новими технологіями і вносити внесок до соціального розвитку і підвищення продуктивності економіки. Відповідні політичні цілі в сфері освіти включають збільшення числа учнів, доступ всіх до якісних ресурсів, поліпшення навиків грамотності, включаючи уміння користуватися цілим рядом комп'ютерних програм і пристроїв. Вчителі повинні знати ці цілі і бути у змозі розпізнати ті компоненти програм по реформі освіти, які відповідають кожній з цих цілей. Зміни в учбових програмах, що відбуваються в результаті застосування такого підходу, можуть включати поліпшення основних навиків грамотності за допомогою технічних засобів, додавання матеріалів, що стосуються ІКТ навиків, до відповідних розділів учбових програм. Буде потрібно виділення додаткового часу в традиційних програмах навчання з тим, щоб упровадити в них відповідні інструменти, що підвищують продуктивність роботи, і технічні засоби.
Зміни в методиці викладання стосуватимуться використання різноманітної техніки, приладів і ресурсів Інтернету при роботі зі всім класом, групою або виконанні індивідуальних завдань. Зміни у викладанні зажадають знання того, де і коли слід (а коли не слід) використовувати технічні засоби в класній роботі або для демонстрацій, при вирішенні проблем управління, а при необхідності освоювати нові предмети або педагогічні знання, що підвищують їх професіоналізм. При цьому залишається практично незмінною соціальна структура, за винятком, мабуть, розміщення в учбовому просторі класів або лабораторій технічних засобів навчання, що забезпечує рівний доступ до них для всіх. В даному випадку йдеться про використання комп'ютерів і програм, що підвищують ефективність роботи; матеріалів для вправ і практичної роботи, керівництв і Інтернет джерел; мереж для цілей управління.
На ранніх етапах розвитку компетентність вчителя, зв'язана із застосуванням підходу, заснованого на технічній грамотності, включає прості навики цифрової письменності, а також здатність відібрати і використовувати готову допомогу, ігри, збірки вправ і Інтернет-ресурси в комп'ютерних класах або за допомогою простого учбового устаткування як допоміжні засоби, що полегшують досягнення мети стандартної програми, оцінку знань.
У загальнополітичному плані підхід на основі поглиблення знань, полягає в розвитку здатності учнів, громадян і трудових ресурсів використовувати знання, отримані в школі, на благо суспільства і економіки завдяки їх застосуванню до вирішення складних і пріоритетних проблем навколишнього світу праці, суспільства і повсякденного життя. Ці проблеми можуть стосуватися навколишнього середовища, продовольчої безпеки, здоров'я і вирішення конфліктів. При цьому підході вчителі повинні розуміти зміст політичних цілей і соціальних пріоритетів, визначати, створювати і використовувати класну роботу для розбору цих цілей і пріоритетів. Цей підхід часто вимагає внесення змін в учбові програми, що вимагають глибини розуміння більшою мірою, чим широти обхвату матеріалу, що вивчається. Оцінка якості знань враховує здатність розібратися в проблемах реального світу. При цьому велике значення має здатність вирішувати складні задачі. Оцінка стає складовою частиною класної роботи. Методика викладання, відповідна цьому підходу, будується на сумісному навчанні при вирішенні загальної проблеми або на проектній основі, коли учні поглиблено досліджують який-небудь сюжет і застосовують отримані знання при розгляді складних, повсякденних питань, тем і проблем.
При цьому підході викладання зосереджене на задоволенні інтересів учнів, а роль вчителя – намітити основні етапи рішення задачі, допомагати розумовому процесу, підтримувати проекти колективної роботи учнів. Вчитель допомагає створювати, упроваджувати, стежити за виконанням запланованої в проекті роботи і пошуком рішень. Цей підхід міняє і структуру класної роботи. Розклад занять стає гнучкішим, учні працюють групами, збільшується робочий час. Допомагаючи їм краще зрозуміти ключові питання, вчителі застосовуватимуть технічні засоби, відповідні їх предмету, – наочна допомога в науці, засоби аналізу даних в математиці, ситуативні ігри в соціальних дослідженнях.
Компетенція вчителя, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією, вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем реального миру. При роботі в рамках спільних проектів вчитель використовуватиме мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти з фахівцями з інших установ для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем. Вчителі повинні також використовувати ІКТ для складання і моніторингу індивідуальної і колективної роботи учнів над виконанням запланованої роботи. Вони підтримуватимуть контакти з фахівцями і іншими вчителями, використовуючи мережні ресурси для доступу до інформації, контактів з колегами й іншими фахівцями, підвищуючи при цьому свій професійний рівень.
Загальнополітичною метою підходу на основі створення знань, є підвищення продуктивності за рахунок навчання учнів, громадян і трудових ресурсів, здатних постійно брати участь у створенні знань і нововведень у здобуванні освіти протягом всього життя і отримувати від цього задоволення. При цьому підході вчителі повинні будуть не тільки створювати класну роботу, сприяючу досягненню цієї широкої мети, але і брати участь в реалізації програм розвитку, здійснюваних в їх школі, цілі які також направлені на досягнення тій же. Відповідно до цього підходу учбова програма виходить за рамки навчання шкільним предметам. Вона чітко направлена на вироблення навиків 21 століття, необхідних для створення нових знань.
Навики, такі як проблемний підхід, комунікація, співпраця, експериментування, критичне мислення, творчість стають самостійними програмними цілями і предметом нових методів оцінки. Мабуть, найбільш значущою метою стає підготувати учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, добиваючись успіху, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навики пригодяться на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.
Роль вчителя полягає в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати вище згадані навики і допомагати їм в їх виробленні. Вчителі створюють в класі співтовариство, що навчається, в якому учні постійно зайняті створенням не тільки своїх власних навиків навчання, але і навиків інших. Справді школа перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання. З цієї точки зору, вчителі самі стають наставниками учнів і генераторами знань, постійно зайнятими педагогічним експериментуванням і нововведеннями, що проводяться в співпраці зі своїми колегами і фахівцями з боку заради отримання нових знань про учбовий процес і про досвід викладання. Широкий набір апаратури, що складає мережу, цифрові ресурси, електронне устаткування повинні створювати це співтовариство і допомагати його роботі зі створення знань і у будь-який час в будь-якому місці – колективному навчанню.
Вчителі, компетентні в застосуванні підходу на основі створення знань, повинні уміти розробляти навчальні посібники і заняття з використанням ІКТ; використовувати ІКТ для вироблення в учнів навиків створення знань і критичного мислення; надавати підтримку безперервному розумовому процесу; створювати для своїх учнів і колег суспільство знань. Вони також повинні бути здатні керувати роботою по перепідготовці колег, по розробці і реалізації ідеї про перетворення їх школи на співтовариство, засноване на принципах інновації і безперервного навчання, що збагачується засобами ІКТ.
Наведені стандарти й норми до ІКТ компетентності учителів розроблені у Польщі, Франції та проекті ЮНЕСКО встановлюють список професійних вимог, що необхідні для підвищення якості педагогічної роботи за рахунок навичок у використанні ІКТ і удосконаленню всієї системи освіти, що у свою чергу буде сприяти подальшому соціально-економічному розвитку країни. Організація відповідної підготовки та перепідготовки учителів з використання ІКТ та розробка відповідних програм для цього, модифікація професійної підготовки майбутніх учителів, розробка норм ІКТ компетентності учителів відповідно до національних особливостей є завданням освітніх органів України.
Література:
1. Попович Н.М. Інформаційна компетенція як вагома складова фахової компетентності майбутнього вчителя музики // Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Умань: ПП Жовтий, 2008. - С.- 125-127.
2. Собко Л.Г. Інформаційна компетентність майбутнього вчителя як педагогічна проблема // Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Умань: ПП Жовтий, 2008. - С. 154-156.
3. Спірін О.М. Система інформаційно-технологічних компетентностей учителя інформатики // Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Умань: ПП Жовтий, 2008. - С.160-162.
4. Котенко В.В., Сурменко С.Л.. Информационно-компьютерная компетентность как компонент профессиональной подготовки будущего учителя информатики. Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета», [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-114.pdf. - Заголовок з екрану.
5. Горохова Р.И. Проблемы формирования ИКТ компетентности будущих учителей, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.1s.ru/rus/partners/training/edu/conf8/th/gorr.pdf. - Заголовок з екрану.
6. Ian Webb, Toni Downes. Raising the Standards: ICT and the Teacher of the Future, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://crpit.com/confpapers/CRPITV23Webb.pdf. - Заголовок з екрану.
7. STANDARDY PRZYGOTOWANIA NAUCZYCIELI W ZAKRESIE TECHNOLOGII INFORMACYJNEJ I INFORMATYKI, [Електронний ресурс]. http://homepage.mac.com/zbl/teksty/STANDARDY_PRZYGOTOWANIA.html. - Заголовок з екрану.
8. ICT competency standards for teachers: policy framework, [Електронний ресурс]. http://unesdoc.unesco.org/images/0015/001562/156210e.pdf. - Заголовок з екрану.
9. ICT competency standards for teachers: competency standards modules, [Електронний ресурс]. http://unesdoc.unesco.org/images/0015/001562/156207e.pdf. - Заголовок з екрану.
10. Chaachoua H.: Usage des TICE dans l'enseignement: Quelles compйtences pour un enseignant des mathйmatiques, [Електронний ресурс]. http://www.inrp.fr/Tecne/Rencontre/Chaach.pdf.Заголовок з екрану.
Осадча К.П. Європейські норми та стандарти компетентності учителів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій / К.П. Осадча // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / АПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. – К.: ЕКМО, 2009. – Вип. 1. - С.132-141.
Немає коментарів:
Дописати коментар