30.04.09

Маркетинг медійний

Маркетинг медійний (media marketing) - стратегія, система управління плануванням, фінансуванням, виробництвом, розповсюдженням, аналізом можливостей і смаків потенційних споживачів, рекламою, ціноутворенням та продажем медійних продуктів, медіатекстів, заснована на всебічному аналізі ринку.

Джерело: mediagram.ru

28.04.09

Маніпуляція медійна

Маніпуляція медійна (media manipulation) - система прийомів і способів медійних впливів на аудиторію з метою нав'язування будь-яких ідей, думок або введення в оману.

Джерело: mediagram.ru

26.04.09

Логотип медійний

Логотип медійний (media logo) - символічна, стилізована емблема медійної фірми, агентства.

Джерело: mediagram.ru

24.04.09

22.04.09

Культура медійна масова

Культура медійна масова (mass media culture) - система виробництва, розповсюдження, реклами, продажу щодо нескладних для сприйняття медіатекстов, розрахованих на масову аудиторію. Деякі теоретики ототожнюють масову і популярну культуру (pop culture).

Джерело: mediagram.ru 

Реєстрація – 5 простих кроків у bubbl.us

Урок 1. «Реєстрація – 5 простих кроків»

Відкрити вікно  http://www.bubbl.us/



























Клікнути на Start Brainstorming


























Натиснути на  createaccount – створити користувацький запис.



Ввести дані, натиснути submit – відправити


Вітаємо, ви зареєструвались! Щоб вийти з програми, натисніть Sing Out – вийти.

Перевіримо результат.

Відкрийте вікно http://www.bubbl.us/ 

 

Введіть ім’я і пароль, натисніть Sign in – ввійти в систему


 Ви в системі! Вийдіть – Sign out.


20.04.09

Культура медійна

Культура медійна (media culture) - сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей у сфері медіа, а також історично певна система їх відтворення та функціонування в соціумі, по відношенню до аудиторії медійна культура може виступати системою рівнів розвитку особистості людини, здатної сприймати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчеством, засвоювати нові знання в сфері медіа. Аналоги: відеокультура (video culture), кінематографічної культура (film culture), медіакультура (media culture).

Джерело: mediagram.ru

19.04.09

Графічний редактор CorelDRAW

Фрагмент підручника Володіна І.Л., Володін В.В., Столяров Ю.О."Основи інформатики. 8 клас" (7 параграф)

Перше знайомство з CorelDRAW
1. Переваги іта недоілки растрових та векторних зображень
2. Переваги CorelDRAW. Елементи вікна редактора
3. Об'єет та його характеристики. Дії з об'эктами
4. Змынення масштабу переглядання зображення.
5. Змынення кольору заливки ы контуру об'єкта
6. Практична робота. Змінюємо колір заливки та абрису. Виділяємо, переміщаємо, масштабуємо, обертаємо та нахиляємо об'єкти
7. Практична робота. Копіюємо та переміщаємо об'єкти. Розфарбуємо малюнок
8. Ускладнені завдання
Створюймо та редагуймо прості фігури
1. Прямокутник
2. Еліпс (сектор, дуга)
3. Багатокутник
4. Зірка
5. Складна зірка
6. Спіарль
7. Сітка
8. Практична робота. Малюємо прості фігури
9. Навчально-тренувальні завдання

Завантажити: 1 частина
2 частина

Більш детальна інформація на сайті http://www.svitinfo.com/book

Культура візуальна

Культура візуальна (visual culture) - сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей в області візуальних медіа, а також історично певна система їх відтворення та функціонування в соціумі, по відношенню до аудиторії візуальна культура може виступати системою рівнів розвитку особистості людини, здатної сприймати, аналізувати, оцінювати візуальний медіатекст, займатися медіатворчеством, засвоювати нові знання в галузі візуальних медіа. Аналоги: відеокультура (video culture), кінематографічної культура (film culture), медіакультура (media culture).

Джерело: mediagram.ru

Ученик+Учитель+Веб 2.0=?

18.04.09

Культура аудіовізуальна

Культура аудіовізуальна (audiovisual culture) - сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей в галузі аудіовізуальних медіа, а також історично певна система їх відтворення та функціонування в соціумі, по відношенню до аудиторії аудіовізуальна культура може виступати системою рівнів розвитку особистості людини, здатної сприймати, аналізувати, оцінювати аудіовізуальний медіатекст, займатися аудіовізуальною медіатворчістю, засвоювати нові знання в сфері медіа. Аналоги: відеокультура (video culture), кінематографічна культура (film culture), медіакультура (media culture).

Джерело: mediagram.ru

Навчальні проекти на блогах


Особливий інтерес у даний час викликають онлайн-щоденники (блоги). Такі щоденники D. Winer називає «публікацією невідредагованого голосу народу» (Winer, 2003). Дослідник дає і більш «технічне» визначення веблога як ієрархії тексту, зображень, мультимедійних об'єктів та даних, упорядкованих хронологічно, що можна переглядати за допомогою веб-браузера. Похідні від терміна „блог”: „блогери” - той, хто веде такий інтернет-щоденник, і „блогосфера” - «інтелектуальний кіберпростір», який займають блогери (http://www.thejournal.com/magazine/vault/A4677D.cfm).

17.04.09

Контент-аналіз

Контент-аналіз (сontent аnalysis)- кількісний аналіз медіатекстів (визначення категорії медіатекста, систематизація фактів, висновки про типи оповідання, символи, мови, форми і т.д.; про те, як часто виявляються ті чи інші фактори, наприклад, стереотипи в сюжеті). Застосовний також до аналізу роботи медійних агентств (обсяг переданої ними інформації, вибірковість інформації та ін.) В рамках контент-аналізу не робиться розходжень за ступенем значущості між досліджуваним одиницями - в центрі уваги лише частота їх появи (Назаров, 2004).

Джерело: mediagram.ru

Комунікація медійна

Комунікація медійна (media communication) - зв'язок, шлях повідомлення, спілкування, передача медійної інформації; взаємодія в процесі медійного сприйняття.

Джерело: mediagram.ru

Лекція 6. Мережні технології. Протоколи, адресація, маршрутизація.


Лекция 7. Сетевые технологии. Протоколы, адресация, маршрутизация.

16.04.09

Компетентність медійна

Компетентність медійна (media compentence) - сукупність мотивів, знань, умінь, здібностей особистості (показники: мотиваційний, контактний, інформаційний, перцептивні, інтерпретаційний / оцінний, практико-операційний / діяльнісний, креативний), що сприяють вибору, використанню, критичному аналізу, оцінці, створенню та передачі медіатекстів у різних видах, формах і жанрах, аналізу складних процесів функціонування медіа в соціумі [Федоров, 2007].

Джерело: mediagram.ru

Лекція 5. Мережні технології. Канальний рівень


Лекция 5. Сетевые технологии. Канальный уровень

Електронні портфоліо: non scholae, sed vitae


«Освіта 2.0» - це не тільки нові методи навчання, але й нові способи оцінки результатів. Більшість фахівців у галузі освіти не сумніваються, що традиційні методи оцінки - тести та усні іспити - не дозволяють адекватно оцінити компетенції студента, якщо тільки мова не йде про такі специфічні (і дуже важливі) компетенції, як вміння проходити тести, зубрити великі обсяги інформації, контролювати своє хвилювання або переконати викладача в своїх знаннях навіть при відсутності таких. Визнання того, що традиційні методи перевірки знань неадекватні, не заважає їм домінувати в освітньому процесі і, у тому числі, в проектах навчальних програм «нового покоління», але зараз мова не про це.

У закордонному і, почасти, російському освітньому співтоваристві активно обговорюються альтернативні підходи до оцінки знань і компетенцій учнів. Серед них - ігрові методики, оцінка компетенцій за методом 360, «Оцінка з відкритим вихідним кодом» (open source assessment. Відзначимо, що в цьому випадку мова йде саме про тести, так що повністю скидати цей метод перевірки знань з рахунків, очевидно, не варто). Один з таких інноваційних методів - метод портфоліо.

Ідея використання портфоліо робіт для оцінки компетенцій має дуже глибокі корені. З давніх часів - задовго до появи формалізованих систем оцінок, тестів і, власне кажучи, освітніх установ у їх сучасному розумінні - здатність майстра виконати роботу («Компетенція», в сучасних термінах) визначалася за методом «покажи, що ти зробив до цього ». Цей метод успішно практикується й сьогодні - той, хто хоч раз робив ремонт чужими руками, зрозуміє.

З появою шкіл і вузів у сучасному вигляді метод портфоліо практично зник з освітньої практики (якщо не вважати художніх і інших творчих шкіл), поступившись місце формальним методам оцінки (скажете, дипломна робота - це елемент портфоліо? Не смішно), особливо в шкільній освіті. Приблизно у 80-ті роки ця тема знову починає обговорюватимуться, спочатку в США та Європі, а з 90-х років і в Росії. З'являється безліч публікацій, присвячених темі застосування портфоліо в школі і вузі. У дусі часу, мова практично відразу заходить про «Електронні портфоліо» або e-portfolio. Google знаходить на цей запит більше 1,2 млн. посилань (з них приблизно 0,1% - українською мовою), Delicious містить більше 11 тис. закладок.
У Росії, за традицією, виходить значна кількість нормативних та роз'яснювальних документів, від загальнонаціонального рівня (постанова Уряду Російської Федерації № 334 «Про проведення експерименту з введення профільного навчання учнів в загальноосвітніх закладах, реалізують програми середньої (повного) загальної освіти », Рекомендації з побудови різних моделей та використанню «портфоліо» учнів основної і повної середньої школи. Лист ГУ ВШЕ від 28.12.04 № 31 - 17/12-2929. ) До рівня окремої школи ( «Положення про електронні портфоліо педагога ОГОУ «Обласний центр освіти» п. Тулінський Новосибірської області»). До речі, багато документів та публікацій містять чимало цікавих думок. Впровадження портфоліо стає темою семінарів і (не надто активних) обговорень на сайтах інноваційних програм і центрів підготовки кадрів. І, зрозуміло, була почата реалізація перших інтернет-проектів.

Як ви думаєте, що зображено на цьому малюнку?

Це не лотерея «СПОРТЛОТО», не гра в «трясучку» і не збирання пасхальних яєць. По задуму авторів - Санкт-Петербурзької міжрегіональної асоціації додаткової освіти (МАДО), у такі «Банки особистих досягнень учнів» старшокласники повинні складати «відомості про інтелектуальний капітал школяра - про перемоги в олімпіадах, участь у семінарах, дослідженнях, шкільних конференціях, у різних проектах, концертах, шкільних заходах, спортивних змаганнях », а потім пред'являти їх потенційному роботодавцеві або членам приймальної комісії вузу. З якихось причин, лідер рейтингу Іванов Іван Іванович із міста Абінск НЕ розмістив фотографію та контактні дані, щоб ми змогли отримати у нього інтерв'ю.

Жарти жартами, а «Банки» поки що претендують на статус єдиного загальнонаціонального проекту в галузі електронного портфоліо (хоча, як буде сказано нижче, вони трохи не про те). Інші російські приклади в основному являють собою міні-сайти типу «я і мій курсовик», створені студентами під керівництвом будь-якого педагога-новатора, і занедбані незабаром після початку робіт, або якісь варіанти розширення функціональності шкільного сайту або класного журналу онлайн (окрема тема для обговорення). Зрозуміло, що не до всіх цих портфоліо можна отримати доступ (хм, а це не так очевидно, як здається. Адже портфоліо створюється для того, щоб його показувати?), але загальне враження можна підсумувати так: у Росії немає ні одного працюючого (живого, використовуваного, наповнює і т.д.) проекту електронного портфоліо, в особливості, що виходить за рамки однієї школи або класу. Поправте мене, і я з задоволенням напишу про цей проект окремий пост. Ідеї про розміщення портфоліо школярів «на єдиному федеральному порталі» та / або впровадження «єдиної системи рубрикації і єдиної системи метаописів компонентів електронного портфоліо, розміщених на шкільних сайтах » поки не знайшли втілення (але добре, що вже були висловлені).

У цій статті мова піде про те, що таке взагалі електронне портфоліо, навіщо воно потрібно і з чим його їдять. Огляд спеціалізованих сервісів для створення портфоліо (цілком очевидно, зарубіжних) ми залишимо на наступний раз. Висловлена точка зору є, як і інші статті автора, річ найвищою мірою неофіційна, вимагає доповнень, виправлень, коментарів та обговорень - тут або в оффлайні.

Отже, електронне портфоліо. Визначень існує багато, у кожному підкреслюються свої деталі, але в цілому можна сказати, що мова йде про Персоналізацію онлайнових колекцій робіт якогось автора (індивіда, групи, організації) і пов'язаних з ними коментарів (як самого автора, так і інших) і оцінок. Цілі портфоліо - (1) продемонструвати компетенції автора в різних контекстах і для різної аудиторії, а також (2) сприяти розвитку цих компетенцій шляхом використання портфоліо в процесі формального та неформального навчання (тут є презентація на 93 слайда, що описує різні методи використання портфоліо, так що очевидно, що вищенаведене визначення не може бути повним В цілому, процес створення портфоліо описується як «збір, обдумування, відбір та презентація результатів своєї роботи »(collection, reflection, selection, and presentation).

Перша мета портфоліо досить проста для розуміння. Завдання «себе показати» в умовах ринкової економіки (а особливо кризи і постійного пошуку роботи) зараз і для школярів актуальна, не кажучи вже про дорослих. Інструментів це зробити теж вистачає - так, автор спеціального сайту electronicportfolios.org Хелен Баррет експериментувала, напевно, з десятком різних інструментів, від Geocities до GoogleSites. Процес роботи досить зрозумілий: складати всі гідні уваги плоди своєї праці або матеріали про себе в каке онлайн-сховище (добре, що в таких зараз нестачі немає), а потім робиш сайт / сторінку, що представляють ці матеріали в найбільш вигідному для цільової аудиторії світлі. Власне, саме цим шляхом пішли автори більшості «електронних портфоліо» Рунета - Просто? Так. Дієво? Здається, не дуже (заперечення?)

Причин цього кілька. По-перше, зробити гарне портфоліо не так просто. На першому курсі інституту нескладно укласти всі резюме в одну сторінку. Років до 30 це вже стає зробити практично неможливо.
Як вибрати ті матеріали, які гідні їх включення до портфоліо? Як представити їх найбільш підходящим для цієї аудиторії і контексту чином? Як відзначають дослідники цього питання, дуже часто портфоліо перетворюється в особистий блог або звалище фотографій типу «я і мій кіт».

Однак це питання не тільки до творців портфоліо, але і до того сервісу, який для цього використовується. Нехай пробачать мене автори проекту KEEP (між іншим, підтриманого Фондом Карнегі), але багато хто з розміщених в їх галереї портфоліо (напр., http://gallery.carnegiefoundation.org/collections/keep/tplight/waterloo_5. html або http://www.cfkeep.org/html/stitch.php?
s = 2814408673732 & id = 94404660812025) навіюють асоціації з самим початком століття WWW.

Друга проблема з портфоліо-сайтами - відсутність оцінок чи іншої референтної інформації. Припустимо, студент Іван Петров написав диплом «Плюралістичних синтез: методологія та особливості» і розмістив його в своєму портфоліо. Багато портфоліо-сайти, особливо в Росії, на цьому і закінчуються - все ж культура рекомендацій нам не зовсім звична.

Але може бути, диплом був оцінений на відмінно і отримав грамоту еколого - політологічного факультету N-ського вузу, та Іван не забув розмістити в портфоліо також цю інформацію. Але що це говорить потенційному роботодавцю (грантодателю, партнеру по бізнесу, співробітнику райвійськкомату - Ніхто з них читати диплом, звичайно, не буде, як і сам Іван) про те, наскільки розвинені компетенції Івана в певній галузі? Не дуже багато. Мабуть, їм було б дуже корисно зрозуміти, наскільки це масштабний проект, хто і як його оцінив, і достатні чи компетенції оцінювачів для того, щоб судити про проект. Умовно кажучи, аналог PageRank у світі людей. Профільна карма Івана і всіх його оцінювачів.

Але є й більш фундаментальна проблема з «портфоліо-сайтів», і тут ми не суперечимо «класикам». Самопрезентація - лише один з рівнів, одна з цілей електронного портфоліо. Не менш важливими його компонентами є обдумування розміщених матеріалів (reflection), співпраця з іншими людьми, і всі інші способи використовувати портфоліо як робочий інструмент. Ця складова портфоліо ігнорується ще частіше - так, в офіційних і напівофіційних документах російської освіти про це мова не йде. Адже в цьому і розкривається потенціал портфоліо, впершу чергу, електронного (точніше, веб-) портфоліо. Без цього електронне портфоліо буде представляти собою (цитую офіційний документ) «папки Word з вкладеними файлами».

Як і само по собі навчання (у всякому разі, «Навчання 2.0»), створення електронного портфоліо і робота з ним є процесом соціальним. Тому без соціальних сервісів тут нікуди. Використання численних сервісів Google (приклад з сайту electronicportfolios.org) - вже крок у цьому напрямку.

Однак просто використовувати вебдванольні сервіси недостатньо. Адже, в кінцевому підсумку, за допомогою тих же сервісів гугла можна зробити такий же нудний статичний сайт, що й не geocities (і так часто й буває). Може портфоліо (або його «повна», «закрита» версія) повинні включати всі розкидані повідомлення користувача в блогах (з коментарями та оцінками), всі створені їм фото, документи, відео, інші матеріали? І збиратися «за запитом» з допомогою якогось зовнішнього сервісу в свого роду mashup за принципом «Small pieces, loosely joined». Може бути, приблизно так.


Що тут у лівій частині - зрозуміло (і, за великим рахунком, не важливо). А от як правильно організувати праву частину, та так, щоб людині було зручно її використовувати для самих різних цілей - задачка не для дилетантів. Яка, вочевидь, має вирішуватися на основі відкритих стандартів і технологій - адже працювати з портфоліо будуть користувачі аж ніяк не в рамках однієї школи, вузу або навіть країни.

Складна ця задача ще й тому, що людям не вистачає терпіння. Резюме ми оновлюємо, коли потрібно шукати роботу, а списки публікацій - коли потрібно захищати дисертацію. При цьому забуваємо половину фактів, не кажучи вже про такі дрібниці, як повідомлення в блогах. А адже їх сукупність (тисячі сторінок тексту!) Може набагато краще характеризувати нас, ніж статейка в кафедральному збірнику!

Вирішення цієї задачі просто і надзвичайно складно одночасно. Портфоліо повинне бути інтегроване з робочим процесом - workflow. А ще краще - з lifeflow, адже ми ж вчимося non scholae, sed vitae, тобто не у (і не для) школи, а у (і для) життя! Ось головний challenge електронного портфоліо:
How can we make ePortfolio development a natural process integrated into everyday life?

І як зробити процес навчання та наповнення цього портфоліо (і знову навчання з його допомогою) не тільки lifelong, але й life wide. Тобто інтегрувати його в усі сфери життя і зробити роботу з ним зручною та звичноюм. Нагадує MyLifeBits, але, як кажуть в анекдоті, «зовсім не схоже».

Зрозуміло, на цьому етапі це вже не «електронне портфоліо» в первісному вигляді, а радше, цифровий архів життя й інструменти роботи з ним. Інтеграція персонального інформаційного, дослідницького, навчального простору (описана, наприклад, тут і ще багато де), плюс (може бути?) особисті архіви, на кшталт розповідей бабусі «про старі часи». З чого почати? Та, власне кажучи, вже почали. Наступного разу поговоримо про різні сервіси створення «електронного портфоліо», але є обгрунтоване побоювання, що в рамках теми не втримається.

Пропозиції щодо сервісів, про які варто поговорити, приймаються в коментарях. Як і будь-які інші пропозиції.

Джерело: metaverpro.wordpress.com/2008/11/25/eportfolio/

15.04.09

Масова комунікація

Масова комунікація (mass communication) - зв'язок, шлях повідомлення, спілкування, передача інформації, в тому числі - медійної (вербальної, невербальної, візуальної, аудіовізуальної, міжособистісної, внутрішньоособистісної, дистанційної, тактильної, контактної, конфліктної, культурної, міжкультурної, соціальної, педагогічної та ін. видів комунікації), розрахована на масову аудиторію.

Джерело: mediagram.ru

Лекція 4. Мережні технології. Фізичний ревень.


Лекция 4. Сетевые технологии. Физический уровень.

10.04.09

Методичні вказівки вчителю інформатики


Навчальний посібник "Інформатика. Короткий курс (70 год.)" рекомендується для використання в 10 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, де на вивчення курсу відводиться 1 година на тиждень протягом 2 років (універсальний, філологічно-гуманітарний, художньо-естетичний, спортивний, інші профілі).

Навчальний посібник "Інформатика. Базовий курс (140 год.)" рекомендується для використання в 10 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, де на вивчення курсу відводиться 2 години на тиждень протягом 2 років (фізико-математичний, природничий, технологічний, універсальний, інші профілі).

При вивченні інформатики пропоновані програми передбачають отримання учнями знань з основ інформатики і навичок роботи з операційною системою Windows та її стандартними додатками (Блокнот, Paint), пакетом прикладних програм Microsoft Office (Word, PowerPoint, Excel, Access) та засобами роботи в Internet (Outlook Express, Internet Explorer), а також вивчення основ алгоритмізації та програмування.

Курс інформатики виправдає своє призначення, коли випускники загальноосвітніх навчальних закладів вмітимуть раціонально використовувати комп'ютерні засоби, володітимуть сучасними інформаційними технологіями при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передачею у сучасному виробництві, науці, повсякденному житті.

Обидва курси розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до комп'ютерів, при цьому класи діляться на підгрупи на кожному уроці так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у підгрупі (наказ МОН України від 20.02.2002 року № 128). За рішенням місцевих органів виконавчої влади класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів (лист МОН України від 07.05.04 р. № 1/9-252).

Мистецтво організації уроку полягає у тому, щоб після пояснення нового матеріалу розумно завантажити учнів роботою, розподіливши увагу і час вчителя для контролю, допомоги, прийому результатів виконаних вправ, практичних робіт, комп'ютерних тестів. Доцільно запроваджувати самооцінювання, коли учень сам виставляє собі оцінку за виконання вправи чи практичної роботи, а також роботу в малих групах (2-3 учні), коли учні аналізують і оцінюють роботи один одного, а вчитель лише перевіряє об'єктивність аналізу і оцінювання.

Учні, які достроково виконали завдання, до кінця уроку працюють з тренажерами, навчальними програмами, виконують додаткові індивідуальні завдання вчителя, створюють власні проекти тощо. На уроках інформатики опитування окремого учня при бездіяльності інших за наявності комп'ютерів проводити не ефективно. Потрібно організовувати навчальний процес таким чином, щоб з використанням комп'ютерів одночасно працювали всі учні, а знання і навички кожного оцінювалися за індивідуальними завданнями.

Зважаючи на те, що рівень підготовки учнів на початок вивчення курсу є різним, доцільно запроваджувати для окремих учнів індивідуальні плани. Це можуть бути творчі роботи, проекти тощо. Але така робота повинна виконуватися тільки після виконання запланованих у програмі завдань у межах теми.

Щоб учні могли самостійно планувати свою роботу, на першому ж навчальному занятті вчителю доцільно поінформувати учнів про нові теми, сформулювати кінцеві результати їх вивчення в діях учнів, познайомити зі змістом навчального матеріалу відповідно до технологічної карти, яка вивішується в кабінеті. Це дає можливість просуватися кожному учневі власними темпами у вивченні тем, але кожен учень повинен закінчити вивчення кожної теми не пізніше, ніж того вимагає програма.

Технологічна карта як форма планування дозволяє уявити навчальний процес у вигляді цілісної системи навчальних занять, які взаємопов'язані за етапами процесу навчання. 


Завантажити повний текст

06.04.09

Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення

     Зареєстровано                                                                            Затверджено

Мінюстом України                                                      Наказом Міносвіти і науки України

21.06.04 р. №757/9356                                                                  02.06.2004 №433

 

Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів

 

1.Загальні положення

1.1.Це положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про інноваційну діяльність», Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 №522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за №946/5167.

1.2.Положення визначає основні організаційні засади та порядок проведення апробації електронних засобів навчального призначення в загальноосвітніх навчальних закладах.

1.3.Апробація – перевірка електронних засобів навчального призначення (програмне забезпечення навчального призначення: імітаційні, моделюючі, контролюючі комп’ютерні програми; бази даних та бази знань; електронні підручники та посібники; електронні словники, публікації у комп’ютерній мережі тощо) щодо їх педагогічної доцільності, за результатами якої виноситься рішення з упровадження зазначених засобів у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Електронні засоби навчального призначення – засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні.

1.4.Апробації підлягають електронні засоби, призначені для тиражування на електронних носіях або публікації у комп’ютерній мережі, потребу в яких мають навчальні заклади.

1.5.Апробація здійснюється на базі навчальних закладів, які затверджуються наказом Міністерства освіти і науки України.

 

2.Основна мета апробації

2.1.Основною метою проведення апробації є визначення педагогічної доцільності та ефективності використання електронних засобів навчального призначення для подальшого впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

2.2.Апробація передбачає:

визначення науково-методичного рівня електронних засобів навчального призначення, що апробується;

здійснення контрольних зрізів під час проведення апробації на предмет засвоєння учнями навчального матеріалу на заняттях з використанням електронних засобів навчального призначення;

оцінювання електронних засобів навчального призначення щодо відповідності їх психолого-педагогічним та ергономічним вимогам до засобів навчання нового покоління;

підбиття підсумків апробації електронних засобів навчального призначення за висновками експертної комісії Міністерства освіти і науки України щодо доцільності їх упровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

 

3.Організація проведення апробації

3.1.Організаційні та науково-методичні заходи щодо організації проведення апробації в загальноосвітніх навчальних закладах здійснює Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти і науки України спільно з науковими працівниками Інституту педагогіки, Інституту засобів навчання та інституту психології АПН України.

3.2.Апробація здійснюється за наявності документів, що підтверджують право власності на програмний засіб у цілому, і використаних для його створення матеріалів та інструментальних засобів.

3.3.Обов’язковій апробації підлягають електронні засоби, що розроблені та виготовлені за кошти державного бюджету, замовником яких є Міністерство освіти і науки України.

3.4.Апробація здійснюється протягом навчального року.

3.5.Кількість загальноосвітніх навчальних закладів для проведення апробації визначається Науково-методичним центром організації розробки та виробництва засобів навчання з урахуванням вимог репрезентативності та вірогідності одержаних результатів та за погодженням з Міністерством освіти і науки України.

3.6.Організація проведення апробації в регіонах здійснюється інститутами післядипломної освіти педагогічних працівників та іншими методичними установами за наказом місцевих органів управління освітою. Ними контролюється хід апробації у визначених навчальних закладах регіону і подаються звіти про результати апробації до Міністерства освіти і науки України.

Заходи щодо проведення апробації вносяться до планів роботи відповідних інститутів післядипломної педагогічної освіти або методичних установ.

3.7. Інститути післядипломної педагогічної освіти або методичні установи, яким доручено проводити апробацію, подають до Науково-методичного центру організації розробки та виробництва засобів навчання інформацію про навчальні заклади та педагогічних працівників, які здійснюватимуть апробацію та відповідальну особу, на яку покладено організацію апробації в регіоні.

3.8.Загальноосвітні навчальні заклади, де проводитиметься апробація, повинні мати відповідну матеріальну базу і кадрове забезпечення. Перелік загальноосвітніх навчальних закладів формується та погоджується з Міністерством освіти і науки України за поданням обласними управліннями освіти і науки України.

3.9.Вимоги до загальноосвітніх навчальних закладів, де проводитиметься апробація:

наявність комп’ютерного класу, обладнаного сучасною мультимедійною комп’ютерною технікою з мультимедійним комплексом (комп’ютер і телевізор, комп’ютер, проектор, екран);

наявність технічної бази для забезпечення використання на комп’ютерах операційних систем Windows98, 200, XP;

на комп’ютерах має бути встановлено ліцензійне програмне забезпечення;

комп’ютери повинні мати доступ до мережі Інтернет (бажано з виділеною лінією);

високий рівень викладання навчальних дисциплін (покажчики участі учнів загальноосвітнього навчального закладу у Всеукраїнських учнівських предметних олімпіадах ІІ, ІІІ та ІУ етапів);

наявність у загальноосвітньому навчальному закладі посади інженера або лаборанта з обслуговування комп’ютерної техніки.

3.10.Респондентами апробації електронних засобів є учні, вчителі, методисти та науковці.

3.11.Кваліфікаційні вимоги до вчителя, який виявив бажання брати участь в апробації:

високий рівень фахової майстерності (не нижче І кваліфікаційної категорії);

уміння працювати з комп’ютерною технікою;

досвід використання електронних засобів навчального призначення у навчально-виховному процесі.

3.12.Узагальнення результатів апробації здійснюється експертною комісією, склад якої затверджується наказом Міністерства освіти і науки України.

До складу експертної комісії Міністерства освіти і науки України входять наукові працівники інститутів АПН України, практичні працівники загальноосвітніх навчальних закладів та методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

 

4.Етапи проведення апробації

4.1.Апробація проводиться за наказом Міністерства освіти і науки України, який визначає:

перелік електронних засобів, що підлягають апробації;

термін проведення апробації;

відповідальних за проведення апробації на місцях за поданням (заявкою) обласних (міських) управлінь освіти і науки;

склад експертної групи для узагальнення результатів апробації;

регіони, навчальні заклади, установи та організації, підвідомчі МОН України, де проводитиметься апробація.

4.2.Апробація здійснюється за такими етапами:

організація проведення апробації (наказ про проведення апробації);

робота вчителів із супроводжувальною документацією до електронного засобу навчального призначення та проведення підготовчої роботи щодо організації апробації конкретного засобу;

проведення апробації на базі загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України;

узагальнення отриманих результатів апробації членами експертної комісії;

розгляд узагальнених результатів апробації, підготовлених спільно з АПН України, на колегії Міністерства освіти і науки України.

 

5.Підбиття підсумків апробації

5.1.Підбиття підсумків результатів, отриманих у ході апробації, проводиться експертною комісією Міністерства освіти і науки України протягом двох місяців після завершення апробації.

5.2.Експертна комісія здійснює аналіз матеріалів (анкет, результатів зрізів знань учнів), надісланих з інститутів післядипломної педагогічної освіти за результатами апробації електронних засобів навчального призначення в загальноосвітніх навчальних закладах.

5.3.За підсумками результатів апробації експертна комісія подає обґрунтовані висновки для розгляду на колегії Міністерства освіти і науки України.

5.4.Електронним засобам навчального призначення, що за результатами апробації отримали позитивну оцінку, надається Міністерством освіти і науки України гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та приймається рішення щодо подальшого їх використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

 

Директор департаменту загальної

Середньої та дошкільної освіти                                          П.Б.Полянський

Комунікація візуальна

Комунікація візуальна (visual communication) - зв'язок, шлях повідомлення, спілкування, передача візуальної інформації, у тому числі - медійної; взаємодія в процесі візуального, зорового сприйняття.

Джерело: mediagram.ru

04.04.09

Інструкція з охорони праці

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять у комп’ютерному класі

 

1.Загальні вимоги

1.1.До роботи у комп’ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж з техніки безпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.

1.2.Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без учителя.

1.3.Робота у комп’ютерному класі має проводитися тільки в суворій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.

1.4.Учням заборонено відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.

2.Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.

2.2.Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п., крім ручки і зошита.

2.3.На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не нахиляючись користуватися клавіатурою, і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.

2.4.Починати роботу можна лише за вказівкою вчителя або лаборанта.

3.Вимоги безпеки під час роботи

3.1.Заборонено ходити по комп’ютерному класу, голосно розмовляти.

3.2.Виконувати слід тільки зазначене учителем завдання. Категорично заборонено виконувати інші роботи.

3.3.На клавіші клавіатури потрібно натискати плавно, не припускати ударів.

3.4.Користуватися друкувальним пристроєм дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта.

3.5.Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.

3.6.Заборонено запускати ігрові програми.

3.7.У випадку виникнення неполадок треба повідомити викладача або лаборанта.

3.8.Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усувати в ній неполадки.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.Про хиби та неполадки, помічені під час роботи, слід зробити записи у відповідних журналах.

4.2.На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.

5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.При появі незвичайного звуку або вимкнення апаратури потрібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.

5.2.При появі запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру і повідомити про це вчителя чи лаборанта. Коли це необхідно, допомогти гасити пожежу.

5.3.При потраплянні людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долі карську допомогу і викликати «швидку».

5.4.При виникненні пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є.

5.5.У разі недотримання учнями вимог із охорони праці та пожежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

НЕОХАЙНІСТЬ, НЕУВАЖНІСТЬ, НЕДОСТАТНЄ ВМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПРИЛАДАМИ, НЕВИКОНАННЯ ПРАВИЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ МОЖУТЬ ПРИВЕСТИ ДО НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ.

 

Затверджую:

Директор школи                  (                          )

«_____»______________200__ р.

  

02.04.09

Комунікація

Комунікація (communication) - зв'язок, шлях повідомлення, спілкування, передача інформації, в тому числі - медійної (вербальної, невербальна, візуальна, аудіовізуальна, групова, масова, міжособистісні, внутрілічностная, дистанційна, тактильним, контактна, конфліктна, культурна, міжкультурна, соціальна, педагогічна та ін. види комунікації).

01.04.09

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ

  1. Систематично слідкувати за новинами ОС Windows XP і своєчасно через Internet поновлювати її.
  2. Систематично слідкувати в педагогічній пресі, зокрема в газеті «Інформатика» та журналі «Комп’ютер в школі та сім’ї» за новим програмним забезпеченням для викладання інформатики та інших предметів і приймати міри для його придбання 
  3. Приймати участь у всіх конкурсах як для учнівської молоді так і вчителів інформатики
  4. Постійно забезпечувати кабінет науковою та методичною літературою з інформатики
  5. Постійно проводити роботу по впровадженню комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес школи
  6. Прийняти міри по закінченню створення шкільного Web-сайту і систематично проводити роботу по його оновленню
  7. Систематично на уроках інформатики у 10-11 класах та на заняттях з гурткової роботи виготовляти саморобне програмне забезпечення, яке можна використовувати як на уроках інформатики, так і під час вивчення інших предметів
  8. Прийняти всі міри для придбання в школу мультімедійного проекційного апарату
  9. На належному науково-методичному рівні провести апробацію електронного посібника з інформатики «Школярик»
  10. Розпочати з 2005-2006 н.р. впроваджувати в практику роботи проведення комп’ютерно зорієнтованих уроків математики
  11. Систематично приймати участь у районних конкурсах «Урок року» та педагогічних ярмарках
  12. Постійно підтримувати в належному робочому стані робочі місця учнів і вчителя

Комунікатор

Комунікатор (communicator) - ініціатор комунікативних зв'язків; особа або група осіб, що створюють і передають повідомлення, медіатексти. 

Джерело: mediagram.ru
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...