Учитель інформатики: Галопом по Єропі. Частина 1. Початок подорожі. Україна-Польща

"...якщо свої враження ми лінуємося записати,

то згодом вони можуть стертися з пам'яті..."

С.Моем

У дитинстві, коли мене навчали французької мови і я читала романи О. Дюма і В. Гюго, я мріяла колись потрапити у Париж. Я стала дорослою, навіть і мрію ту забула, але вона була втілена у життя менше тижня тому.

На 15 річницю одруження чоловік купив нам путівки на туристичний автобусний тур "Два дні в Парижі". Кілька разів перероблені фотографії на візу, бігання за білетами до Львова у розпал сезону відпусток, поїздка до міста Лева у страшному потязі не пригнітило нашого оптимізму і бойового настрою у підкоренні Європи.

Львів

Спочатку був Львів, до якого ми прибули о другій, а у тур мали вирушати наступного ранку. Тож у нас був час походити вулицями Львова, зайти до майстерні шоколаду, піднятися на Ратушу, з якої відкривається все місто, і нарешті потрапити в Арсенал, бо минулі рази він був закритий.

Наступного ранку біля Львівського вокзалу ми знайшли наш автобус із номером рейсу, як виявилося раптом - 666, такого собі чорного кольору. Попрощавшись зі Львовом і Україною ми рушили до кордону з Польщею, який пройшли за 2 години із оглядом нашої сумки (як вважали бувалі туристи, вона була червоного кольору, який дратує прикордонників).

Польща нас зустріла хорошими, доглянутими дорогами і чистенькими, хоч і маленькими, прикордонними містами. Мене здивували польські приватні будиночки, жоден з яких не був обгороджений двометровим цементним чи кам'яним парканом і були вони майже однакові, тобто не вирізнялися особливою пишнотою чи біднотою, із довгими зеленими газонами і відсутніми городами.

Краків

У місто Краків я закохалася з першого погляду - воно казкове. Проте спочатку ми потрапили не до історичного центу міста а у Аквапарк, де у кількох різного роду басейнах, джакузі та водяних гірках змили усю дорожню втому.

Після цього нас провезли містом і ми побачили місце нашої завтрашньої екскурсії - замок Вавель - з боку дороги.

Вавель

Краківський готель, в якому нас розмістили, викликав у мене кілька негативних емоцій - дуже маленький номер і ванна кімната, в якій не можливо розвісити у процесі купання свої речі, тупі розетки, через які не можливо зарядити смартфон (прийшлося колупати дірку у вилці). Ну зате WiFi безкоштовний і вільно можна було підключитися, що я і робила у вільний час.

Готель "Эва" розрахований на туристів, що займаються рафтингом, тому поряд клуб з байдарками і човниками різного калібру.

Після сніданку ми запхнули речі у автобус і поїхали на екскурсію по Кракову, яку нам проводила цікава і приємна жіночка, що з милим акцентом розмовляла російською мовою. Почали ми з площі Матейка, у центрі якої стоїть пам'ятник королю Владиславу Ягелло. Від неї ми відправилися Старим містом по королівській дорозі на Вавельський замок. Колись по ній дійсно проїжджали королі, що прибували до Кракова, тому немає нічого дивного в тому, що сьогодні на цьому шляху зустрічається так багато визначних пам'яток, старих будівель, кав'ярень і кафе.

Барбакан

Флоріальська вулиця

Флоріальська вежа

Після переходу дороги з площі Матейка ми наближаємося до Барбакана - оборонного бастіону 15 ст., якого оточує глибокий рів. Це все, що залишилося від з того часу, коли місто було оточено глибоким ровом з водою, і потрапити в нього можна було тільки через барбакан. Проходячи оборонний бастіон і Флоріальську вежу, потрапляємо на Флоріальську вулицю, яка веде до Ринкової площі і Маріацького костелу.

Маріацький костел

З високої сигнальної вежі Маріацького костелу кожен день щогодини чути сурму. Адже з краківським трубачем пов'язана красива легенда, згідно якої у XV столітті трубач першим помітив ворога, і встиг подати сигнал про небезпеку, але був вражений татарською стрілою через що його мелодія обірвалася і обривається і сьогодні.

Ринкова площа, як центральна, є прикрасою міста. На площі розміщено Суконні ряди (Сукєнніц) та башта ратуші.

Через суконні ряди ми пройшли решту площі і потрапили у внутрішній дворик одного з корпусів Ягелонського університету, випускником якого був Ніколай Копернік.

Потім обходимо кілька корпусів університету і потрапляємо до базиліки францисканців.

Далі йдемо Городоцькою вулицею, де розташований костел 18 ст. Св. Петра і Павла.

Проходимо казковими старовинними вуличками Кракова до Вавельського замку, який знизу здається дуже великим і величним.

Вавельський замок

Кафедральний собор

Внутрішній дворик Вавеля

Після входу через королівські ворота зліва знаходиться Вавельський кафедральний собор, де розміщений найбільший у Польщі дзвін і усипальниці королів, а також усипальниці Леха Качинського разом із дружиною Марією.

На зворотному шляху від замку нам вистачило часу сфотографувати вид із замку на Віслу, купити сувеніри та забігти у Макдональдс, взяти щось перекусити.

Заплативши 3 злотих за гамбургер і 5 злотих за півлітри польської води ми побілги до автобусу, який з площі матейка мав вирушати на соляні копі Велички. У копальні ми потрапили з екскурсоводом, яка з нами спустилася на 56 сходових прольотів.