Галопам по Європі. Частина 3. Франція. Париж

Переїзд від Берліну до Парижу через Бельгію тривав трохи більше 1000 км. Спросоння трохи важко було оцінити всі принади Франції, проте запам'яталося, що біля автобану не було поселень. Їх було видно десь на відстані від дороги. Такі маленькі, але симпатичні містечка з домами у старому стилі і обов'язковою чи то Ратушею чи то церквою у центрі. Степовий ландшафт трохи нагадував Україну, дорога теж відрізнялася від вилизаної німецької.
До обіду ми були в найкращому, на мою думку, місті на Землі - Парижі.

Париж


В'їхавши у Париж ми довго їздили околицями, роздивляючись у вікна красиві споруди та архітектурні пам'ятки.

Річка Сена

Прокат велосипедів (розрахунки карткою)

Мерія

Бібліотека Сорбонни

Один з факультетів Сорбонни

Нарешті вийшли на Площі Конкорд (Площа Згоди), де розміщено 8 алегоричних статуй, що символізують головні міста Франції і луксорський обеліск Рамзеса II, замість Гільйотини, що стояла у часи Французської революції.

Площа Конкорд

Далі ми знову проїхалися вуличками, помилувалися архітектурою Парижу.

Паризький будиночок

Трохи згодом прибули на Вандомську площу, у центрі якої Вандомська колона зі статуєю Наполеона.

Вандомська площа і готель Ріц

Вандомська колона

Далі рушили по Єлисейським полям до Триумфальної арки і Ейфелевої вежі.

Триумфальна арка

Ейфелева вежа на Марсовом полі

На мій погляд в Парижі все дуже велике - вулиці, площі, арки, вежі... Після швидкого огляду пам'яток Парижу ми відправилися на кораблику по Сені, подивились на набережні, острів Сіте і Святого Луї, казкові мости і повернулися до Ейфелевої вежі.

Нотр-Дам де Парі

Острів Сіте

На кораблику була купа туристів, що розмовляли різними мовами. Біля кожного сидіння була слухавка, за допомогою якої можна було прослухати інформацію щодо того, біля чого ми пропливаємо однією з 9-ти мов у тому числі російською.

Як ще одна пам'ятка Парижу нам запам'яталися "чорнобривці" (як казав наш український гід Ігор), які оточували автобус, щойно відкривалися двері і пропонували свої сувеніри зі словами: Наташа, колега, земляки :))).

"Чорнобривці" атакують наших туристів

Після виснажливого переїзду і біганини по Парижу нас відвезли у готель Campanile у містечку Пантин поблизу Парижу.
Після перекусу і приведення себе до ладу ми мали добратися на метро до Монмартру, звідки починалася вечірня екскурсія. Коли нам видали карту паризького метро орієнтуватися стало набагато легше. Доречі щодо метро. У Парижі купуються квитки, на яких потім пропускні автомати вибивають дату, бо виходити і входити у метро можна протягом дві години по одному квитку. Також можна купити "карне" - 10 білетів, виходить вигідніше ніж по одному, тим паче якщо збираєтеся кататися кілька разів за день. Є також і проїзні квитки.

Станція метро Hoche

Отже, увечері від станції метро Hoche ми, купивши квитки рушили на Момартр (станція Blanche). На переході між лініями метро нас зупинив контроль, і виявилося, що у одного дідуся з нашої групи не проштампований квиток - штраф 40 євро. Проте нашому екскурсоводу вдалося домовитися, що він купить ще один квиток (приблизно 2 євро) і на цьому ми рушили далі. Вийшли ми з метро одразу біля Мулен Руж, в який ми не змогли попасти за браком вільних місць.

Біля Мулер Руж

Монмартр нагадав Андріївський узвіз у Києві  і Деребасівську вулицю у Одесі: багато сувенірних лавок, кафе, ресторанів і людей. Рухаємося вулицею Лепік.

Кафе, де знімали фільм Амелі

Поворот на вулицю Rue Tholozé

Вулиця Rue Tholozé

Мулен де ла Галет

Звідси повернули до провулку, з якого добре видно дім, в якому жила французька співачка Даліда. Там з одного з сусідніх будинків лунали звуки гітари.

На вулиці Norvins нам показали цікаву скульптуру Жана Маре "Людина, яка проходить крізь стіни".

Ми далі рухаємося Монмартром.

Кафе обклеєно аркушами із замовленнями клієнтів

На вершині Монмартру

Наш підйом на гору був винагороджений оглядом базиліки Сакре-Кер і виглядом Парижу з вишини Монмартру.

Сакре-Кер

Париж з Монмартру

Коли посутеніло ми стали свідками того, як Ейфелева вежа переливається вогнями.

 Нічним Монмартром ми дійшли до станції метро звідки відправилися у готель.

Лавка цукерок

Наступного ранку, прокинувшись у Франції, нас чекав чудовий сніданок у льоду. І даремно нас екскурсовод  лякав, що будуть лише круасани з кофе :).

Французький сніданок

Для того, хто читав романи французьких письменників (А. Дюма та Анна і Серж Голонн), Версаль є синонімом слова "романтика". І в таке місце ми рушили зранку. Слід сказати, що Версаль - маленьке миле містечко, основною окрасою якого є Версальський палац, який для туристів починається величезною чергою. Проте групові екскурсії, для яких зроблено резервацію наперед часу не витрачають.
Спочатку ми відвідали Версальський парк, велику площу якого оббігти не те що обійти звісно ми не встигли, але насолодитися його красою встигли.

А у глибині парку просто можна заблудити. От Людовік і ховався у ньому зі своїми фрейлінами :).

Потім ми оглянули покої короля і королеви у Версальському палаці.

Після Версалю ми відвідали Лувр, в якому за півтори години обійшли лише кілька поверхів і залів.

Венера Мілоська

Ніка

Musée_du_Louvre -

Був час також завітати до Apple Store в Луврі, де можна було посидіти і попрацювати з продуктами Apple, а от на це часу не вистачило.

В Apple Store

Темпи проведення екскурсії не дозволили нам насолодитися всіма красотами Парижу і о 16.00, як суворо нас застерігав екскурсовод ми вирішили з Парижу на ночівлю у німецький готель, в якому німці зробили нам диверсію - замість цукру поклали сіль у цукерниці. А взагалі готель був чудовий.

По виїзді з міста Пфорзеум, в готелі якого ми ночували, нас чекала Прага.

P.S. На завершення картини про Париж - Джо Дассен "Les Champs-Élysées"