24.12.09

Аналіз уроку інформатики

Аналіз уроку інформатики

До основних критеріїв оцінки уроку відноситься насамперед дотримання на ньому принципів навчання, а також критеріїв оцінки діяльності школи, затверджених Міністерством.

Спираючись на ці вимоги, ми можемо проаналізувати побудову учбового процесу на уроці, виявити оптимальність завдань і раціональність вибраного вчителем змісту уроку, форм і методів навчання.

Але ефективність навчання, кінець кінцем, визначається не тим, що хотів дати вчитель, а тим, що отримали учні під час уроку. Тому при оцінці уроку треба виявляти рівень вирішення всіх його основних завдань - освітніх, виховних, а також завдань розвитку школярів.

Аналіз і самоаналіз уроку має бути направлений на співставлення висунутих загальноосвітніх, виховних і розвиваючих цілей з досягнутими результатами.
Мета аналізу полягає у виявленні методів і прийомів організації діяльності вчителя і учнів на уроці, які приводять або не приводять до позитивних результатів.

Основним же завданням при цьому є пошук резервів підвищення ефективності роботи вчителя і учнів.



Найбільш поширені типи аналізу:
1. повний аналіз – проводиться з метою вивчення і розбору всіх аспектів уроку;
2. комплексний – аналізуються єдність і взаємозв'язок цілей, змісту, форм і методів організації уроку;
3. короткий – аналіз досягнення основних цілей і завдань;
4. аспектний – аналіз окремих елементів уроку.

Кожен з вказаних типів аналізу може мати види:
• дидактичний
• психологічний
• методичний
• організаційний
• виховний і так далі
Найбільше розповсюдження мають наступні схеми аналізу уроку.

Перший варіант загальної схеми аналізу уроку.
1. Загальні відомості. Дата, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя. Тема учбової програми, тема уроку.
2. Дотримання техніки безпеки і санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером.
3. Структура уроку. Основні етапи уроку, призначення і тривалість. Поєднання самоврядування і управління вчителем. Індивідуальна, парна, групова і сумісна робота класу. Етапи повторення і закріплення матеріалу, способи.
4. Цілі, які намічав вчитель на урок, їх досягнення.
5. Порівняння змісту уроку з матеріалом шкільного підручника.
6. Оцінка змісту уроку з погляду загальнодидактичних принципів:
• науковість – облік новітніх досягнень в інформатиці на уроці (поняття виконавця, синтаксичні діаграми, доказ правильності алгоритмів і тому подібне);
• наочність – використання графічної інформації, таблиць виконання алгоритмів, запису текстів з відступами і т.д.;
• послідовність – логічна стрункість висловлюваного матеріалу, відсутність пропусків у викладі, циклічність вивчення складних понять;
• зв'язок з практикою – прикладні завдання, орієнтація змісту на вимоги життя в комп'ютерному суспільстві.
7. Методи діяльності вчителя на уроці. Залучення учнів для підготовки засобів до уроку. Підготовка обчислювальної техніки на початку уроку (або до нього). Вільне володіння вчителем матеріалу. Надавати відповіді на актуальні питання (по ходу уроку або в кінці). Індивідуалізація навчання – різні рівні завдань, залучення сильних учнів для допомоги слабким і так далі. Прийоми вчителя для утримання уваги, дії при виявленні помилки на дошці, в програмі, в звіті.
8. Методи формування і закріплення інтересу до матеріалу. Стимулювання розумової діяльності учнів. Джерело завдань (з підручника, іншої літератури, винахід вчителем по ходу уроку). Інші відомі і нестандартні методи навчання, використані на уроці.
9. Робота учнів на уроці. Ступінь інтересу до матеріалу, що вивчається. Активність і самостійність навчаних. Свідомість засвоєння – засвоєння сенсу дій за ЕОМ. Доступність – стандартність термінології, облік рівня підготовленості класу, виділення рівнів засвоєння.
10. Ефективність навчання – насиченість учбового часу, відсутність стороннього матеріалу. Взаємини вчителя і учнів: авторитарні, ліберальні, співпраця. Організованість і дисциплінованість учнів на уроці - відношення до обчислювальної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з комп'ютером. Уміння самостійно оволодівати знаннями за допомогою довідкового матеріалу, комп'ютера, підручника.
11. Зворотний зв'язок. Система контролю знань у даного вчителя. Використання комп'ютера для перевірки знань – контролюючі програми, самоконтроль запуском програми, взаємоконтроль з товаришем. Об'єктивність оцінки знань. Критерії оцінок даного вчителя (чи відомі вони учням?). Можливість автоматизації такої системи контролю. Оцінка трудомісткості типового домашнього завдання (виконаєте самі і «заміряйте» час).
12. Виховний ефект уроку. Особливості особистості вчителя, які можуть служити орієнтиром для учнів. Виховні методи і прийоми, відмічені Вами.
13. Підсумки.
• виконання плану уроку;
• досягнення цілей уроку;
• особливо цікаве і повчальне на уроці;
• що справило на уроці найбільше враження;
• які зміни доцільно внести при повторному проведенні уроку на цю ж тему;
• оцінка уроку.

Завантажити

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...